Талантливый человек талантлив во всем. Справедливость этого изречения не устает доказывать бывший фронтмэн группы «Ляпис Трубицкой», создавший собственный музыкальный проект «Brutto». Объединившись со своим украинским тезкой, поэтом Жаданом, Сергей Михалок написал очередной бессмертный хит – «Середні віки». Премьера клипа белорусской группы на украинскую песню состоялась 1 ноября 2016 года. Ангелы смерти, Дева Мария, феи, человек-рыба и люди-быки – всего 52 героя, которые режиссер работы Анна Бурячкова поместила в один из киевских спальных районов. Споров по поводу локации не возникло. «Где еще снимать средневековые баталии и охоту на ведьм?» – заявил автор текста Сергей Жадан. 5 месяцев работы и на суд зрителю представили впечатляющую остросоциальную историю о страхе, безразличии и горящих сердцах, бьющихся в груди обычных людей. «Не стоит бояться монстров, живущих внутри нас. Нужно бояться того, что они знают о нас больше, чем мы о них» – говорит Жадан о смысле своего текста. А вы готовы посмотреть в глаза собственным демонам? Тогда этот клип обязательно придется вам по душе.
Другий рік місто косить чума. Не працюють навіть борделі й тюрма. Скінчився хліб, скінчилась вода. З культурного життя - лише хресна хода. Ходимо, кличемо святих отців. На зворотньому шляху підбираємо мерців. Папське ім’я втрачає силу і міць. Відьми звільняються з робочих місць. Сенс ворушити цю каламуть? Що тут гадати? Всі й так помруть. Яка різниця, що скажуть зірки? Середні віки такі Середні віки. І тоді єпископ приходить у єврейський квартал, І говорить: «Хто з нас не гине за метал? Усіх нас нищить небесний терор, Усіх нас винесуть в чорний коридор. Світла немає. Відсутня мета. Саме час починати свята». І тоді лунає барабанний бій, І підіймає з землі ремісників і повій, І затягує нас у свою круговерть. Тих, хто помер, не лякає смерть. Не лякає жодна з її образ. Боятись тут варто хіба що нас. І ми одягаємо пір’я й хвости, І змащуємо кров’ю натільні хрести, І палимо на вулицях свого сатану, І оголошуємо небесам війну, І водимо процесії довкола вогнів. Все, що в нас є - це народний гнів. Клади на обличчя пудру й грим. Ніколи не пізно померти молодим. Ніколи не пізно змінити ім’я. Про мене свідчитиме тінь моя. Але ніколи й нікому не кажи про це. Смерть не пізнає нас у лице.
